Страхове відшкодування в результаті смерті потерпілого після ДТП

strahovka3Відповідно п.23.1. ст.23. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в подальшому – Закон)  шкодою,  заподіяною  життю  та  здоров’ю  потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка підлягає відшкодуванню, є шкода, пов’язана із смертю потерпілого.

Пунктом 27.1. статті 27 вищевказаного Закону передбачено, що страхове відшкодування виплачується, якщо смерть  потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди  настала протягом одного року після дорожньо-транспортної   пригоди   та   є   прямим  наслідком  цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.27.2. цього ж Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,  на  умовах,  встановлених  статтею  1200  Цивільного кодексу   України,   кожній   особі,   яка   має   право  на  таке відшкодування,  рівними  частинами; загальний  розмір  страхового відшкодування  утриманцям одного померлого не  може  бути  меншим,  ніж  36  мінімальних  заробітних  плат  у місячному   розмірі,   встановлених   законом   на  день  настання страхового випадку.

Статтею 1200  Цивільного кодексу   України передбачено, що у  разі  смерті  потерпілого  право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи,  які були на його утриманні або мали на день  його смерті право на одержання від нього утримання,  а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Зокрема, шкода відшкодовується:

     1) дитині –  до  досягнення  нею  вісімнадцяти  років  (учню, студенту  – до закінчення навчання,  але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

     2) чоловікові,  дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, – довічно;

     3) інвалідам – на строк їх інвалідності;

     4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від  віку  і  працездатності,  якщо вони   не  працюють  і  здійснюють  догляд  за:  дітьми,  братами, сестрами,  внуками померлого,  – до досягнення  ними  чотирнадцяти
років;

     5) іншим   непрацездатним   особам,  які  були  на  утриманні потерпілого, – протягом п’яти років після його смерті.

Крім того, пунктом 27.3. Закону визначено, що страховик  відшкодовує  моральну  шкоду, заподіяну смертю фізичної  особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям    (усиновленим); загальний   розмір   такого   страхового відшкодування  цим особам стосовно одного померлого  становить  12  мінімальних  заробітних плат у місячному розмірі,  встановлених  законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до пункту 27.4. Закону страховик   здійснює  відшкодування особі, яка здійснила  витрати  на  поховання  та  на  спорудження надгробного пам’ятника,  за  умови  надання  страховику документів, що підтверджують  такі  витрати,  та пред’явлення оригіналу свідоцтва про  смерть. При цьому, загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого  не  може  перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному   розмірі,   встановлених   законом   на  день  настання страхового випадку.

В кінці кінців, необхідно зазначити, що  загальний розмір усіх здійснених  страхових  відшкодувань  за  шкоду,  заподіяну  життю та здоров’ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду, визначену у страховому полісі (пункт 27.5. Закону).

Для отримання страхового відшкодування у зв’язку зі смертю потерпілого до страхової компанії повинні бути надані наступні документи (п.35.2. Закону):

     а) паспорт громадянина,  а  в  разі  його  відсутності  інший документ,   яким   відповідно   до   законодавства   України  може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ,  що  посвідчує  право  заявника   на   отримання страхового відшкодування (довіреність,  договір оренди,  свідоцтво про право на спадщину),  у разі якщо заявник не є  потерпілим  або його законним представником;

     в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

     г) документ,  що  підтверджує  право  власності на пошкоджене майно на день скоєння  дорожньо-транспортної  пригоди,  –  у  разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

     ґ) свідоцтво  про смерть потерпілого – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого;

     д) документи,   що   підтверджують   витрати   на   поховання потерпілого,  – у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

     е) документи,  що  підтверджують  перебування  на   утриманні потерпілого,    його    доходи    за   попередній   (до   настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний  рік,  розміри  пенсій, надані  утриманцям внаслідок втрати годувальника,  – у разі вимоги
заявника про відшкодування шкоди у зв’язку із смертю годувальника.

Також, хотів би зазначити, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI місячний розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік з 01.12.2013 становить 1218,00 грн.

Тобто, відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого не  може  бути  меншим,  ніж  36  мінімальних  заробітних  плат  у місячному   розмірі * 1218,00 грн.=43 848,00 грн.,   а моральна  шкода, заподіяну смертю фізичної  особи становить  12  мінімальних  заробітних плат у місячному розмірі * 1218,00 грн.=14 616,00 грн.

Звертаю Вашу увагу на те, що у даній статті вказані лише загальні відомості про страхове відшкодування у зв’язку зі смертю  потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди, тому в кожному конкретному випадку для досягнення оптимального результату рекомендую запросити адвокат для надання правової допомоги.

«Телефонуйте, – і ми завжди домовимось!»

Інші статті розділу:

Також дивіться додаткову інформацію про участь автоадвоката у кримінальному, адміністративному та цивільному процесах у розділі «СТАТТІ».